Походження писанкарства (українська версія)

ПисанкиЛюдина здавна наносила на шкарлупу яєць чарівні магічні знаки, ще тоді, коли і писати не вміла, і були ті знаки малюнками-молитвами. Так створювалися писанки, адже «записані» були там і подяка, і прохання. Наші пращури вірили, що писанки приносять добро, достаток, щастя, здоров’я та захищають людину від усього злого.

У стародавніх слов’ян яйце було символом початку всесвіту. За давніми уявленнями, світ подібний до великого яйця, у якому шкарлупа – це вода, жовток – поверхня землі. Йому приписували магічні властивості впливати на ріст усього живого, приплід худоби та народження дітей, здатність лікувати і робити красивими, запобігати пожежам та іншим стихійним лихам. Воно є символом сонця, пробудження природи від зимового сну, відродження, свято весни, коли все оживає.

Природні властивості яйця не дають можливості зберігати їх у належному стані тривалий час. Але, не зважаючи на це, протягом століть виготовлення писанок існувало і дійшло до наших часів, збагачене й синтезоване нашими попередниками. Писанку дарували на знак перемир’я, побажання здоров’я й закопували в землю до врожаю, щоб хліб родив і не вилягав, підкладали під вулик, щоб роїлися бджоли, клали в ясла худобі.

Розпис писанок – найпоширеніший вид декоративно-прикладного мистецтва у деяких народів: українців, росіян, румун, поляків, чехів та інших. Збереження цього звичаю – свідоцтво безперервного розвитку народного мистецтва, його зв’язку з далеким минулим і сьогоденням.  

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *