• Виготовлення писанок (українська версія)

    Дата: 2013.04.07 | Категории: ПАСХА | Метки:

    Підготовча робота розпочинається ще до Вербної неділі. Писанкарка розшукує в селі принаймні три яйця, що були б знесені молодою куркою. У Страсний понеділок вона розбиває ці яйця до сходу сонця об дерево, відділяє жовток від білка і збирає жовток у чистий, зовсім новий горщик. Цей жовток повинен закріпити фарби на яйці і надати йому особливого блиску і краси.

    У той же день вона виготовляє особливий пристрій для малювання, що нагадує собою ручку для написання чорнилами. Вона бере шматочок латуні, розплющує його на тонкий лист і обгортає його навколо швейної голки так, зоб вийшла маленька трубка. Через неї протягує кінський волос, а потім вставляє трубку в дерев’яну ручку завдовжки біля 10 см і прив’язує трубку до ручки ниткою. Щоб робота не зупинялася, таких ручок, здебільшого, виготовляють дві.

    Потім готують фарби, виготовлені за власними рецептами. Фарби розводять тільки в «чистій» воді. Це означає, що вода повинна бути принесена з криниці до сходу сонця, перш ніж до неї доторкнеться будь-яка «нечиста» жінка або тварина. Воду для фарб брали в середу ввечері із семи джерел (або криниць), за течією – на честь семи зірок Плеяд сузір’я Тельця, де, за легендою, жив сам Творець. Додому несли мовчки, таємно. Цією непочатою «живою» водою заливали сушені трави, пелюстки квітів, кору молодої дикої яблуні, дуба, вільхи, лушпиння цибулі, соняшника, звіробій, житні висівки та ставили на кілька годин у піч. Тільки за таких умов писанки виходять дуже гарними.

    Найголовніший момент у процедурі виготовлення писанок – їх розписування – починається у Страсний (Чистий) Четвер. На протязі дня жінка виконувала свої справи, а з першим ударом дзвона починала творити писанки. Поки готувалась фарба, на сирому курячому яйці гарячим воском за допомогою кістки-вилки, взятої з грудки півня, або писачка писанкарка писала «листа» Богу. Яйця для писанок брали лише ті, що були знесені між двома повними місяцями. Справжня великодня писанка зберігала життєву силу до наступного Чистого Четверга: не протухала і не висихала.

    При фарбуванні спершу яйце занурювали в жовту фарбу, «яблуньку», і тримали в ній протягом «трьох отченаш». Кожен колір узору захищався воском. На кінець роботи яйця перетворювались у чорні колобки. Їх опускали в гарячу воду або підносили до вогню. Віск плавився, і народжувались писанка, як народжується сонечко з темряви ночі.

    Віск відіграє в процесі активну роль: створює узори і всю графіку писанки. Фарби ж діють пасивно: вони дають необхідний тон для малюнка. Аби писанка сяяла, її мастили жиром. Клали навколо паски – для Бога, на миску із зерном – для людей, а крашанки на пророслому вівсі – це для батьків. І три свічки запалювали на честь Отця, і Сина, і Святого Духа. Після свята писанки перетворюється на прикрасу приміщення.

    Окрім традиційних писанок народні майстри розробляють різні техніки виконання писанок. У писанкарств почали використовувати нові матеріали: глину, бісер, дерево, нитки тощо.

    Поделиться в соц. сетях

    Опубликовать в Google Buzz
    Опубликовать в Google Plus
    Опубликовать в LiveJournal
    Опубликовать в Мой Мир
    Опубликовать в Одноклассники
    Share this post for your friends:
    Friend me: