Статьи категории ‘ПАСХА’

  • Христос воскрес!

    Дата: 2013.05.04 | Категории: ПАСХА | Комментарии: 1

    Христос воскрес! Христос воскрес!
    Сияет солнышко с небес!
    Зазеленел уж темный лес,
    Христос воистину воскрес!
    Пришла весна – пора чудес,
    Журчит родник – Христос воскрес!
    Светлее в мире нет словес –
    Воистину Христос воскрес!

    Фото3343Фото02380301120123371-001

  • Функции писанок (русская версия)

    Дата: 2013.04.07 | Категории: ПАСХА | Комментарии: 0

    Писанки на Украине всегда отличались своей многофункциональностью: обрядовая (оберег), игровая, декоративная и т.д.. Обрядовая магическая была распространенной, она охватывала очень много различных действий наших предков.
    Обрядовая функция была связана с первыми днями Пасхи. В Киевской Руси в весенний праздник существовал обычай дарить писанки, крашенки не только куриные, гусиные, но и расписанные деревянные. Их дарили в знак уважения, любви, с пожеланием добра, дарили соседям, как символ добрососедских отношений и пожелание мира, благополучия в семье.

    Каждая писанка имела собственное назначение:

    - писанку «виноград и яблоки» дарили девушкам на красоту;

    - писанку «колоски» катали по полю к урожаю;

    - если человеку желали силы и долголетия, ему дарили писанку «олени»;

    - если человеку желали здоровья, ему дарили писанку «рыбы»;

    - чтобы увеличивался приплод скота, в ясли клали писанку «бараньи рожки»;

    - неженатым дарили писанку «жизнь и любовь»;

    - пробуждение природы символизировала писанка «птицы»;

    - хозяевам дома дарили писанку «Берегиня», которая сохранялась в течение года;

    - чтобы лучше роились пчелы, под улей подкладывалась писанка «пчелы».

    Игровая функция. Писанки катали по праздничному столу, загадывая, кому прибудет счастья. «Катание» пасхальных яиц по праздничному столу, как символ движения солнца, напоминает другой символ – супружеской венок невесты.
    Простолюдины не только катали яйца, обменивались, но и «бились» ими. Монастырские указы ХVII века запрещали такой обычай, считая, что это дело против веры. Однако игровой эпизод народного языческого обычая «биться яйцами» не только не исчез в последующие века, но существует и сейчас.
    Писанки служили забавой для детей в играх «выбивной» и «навыкат» — когда катили яйцо и попадали им в другое. Победитель, как и в вышеупомянутом случае, забирал себе все яйца.

    Декоративная роль писанок. После освящения писанки выставляли на праздничном блюде. Пустые писанки украшали. К отверстию яйца приклеивали бумажные хвост, крылья, приклеивали расписанную голову из теста – получались голуби. Их, а также пустые писанки, нанизывали на веревку и вывешивали в комнате, рядом с иконами, украшая жилье до следующей весны.

  • Функції писанок (українська версія)

    Дата: 2013.04.07 | Категории: ПАСХА | Комментарии: 0

    Писанки на Україні завжди відзначалися своєю багатофункціональністю: обрядова (оберег), ігрова, декоративна тощо. Обрядова магічна була найпоширенішою, вона охоплювала дуже багато різних дій наших предків.

    Обрядова функція була пов’язана з першими днями Пасхи. У Київській Русі в весняне свято існував звичай дарувати писанки, крашанки не тільки курячі, гусячі, але й розписані дерев’яні. Їх дарували в знак поваги, любові, з побажанням добра, дарували сусідам на як символ добросусідських відносин і побажання миру, благополуччя в родині.  

    Кожна писанка мала власне призначення:

    -         писанку «виноград й яблучка» дарували дівчатам на вроду;

    -         писанку «колоски» котили по полю до врожаю;

    -         якщо людині бажали сили й довголіття, їй дарували писанку «олені»;

    -         якщо людині бажали здоров’я, їй дарували писанку «риби»;

    -         щоб збільшувався приплід худоби, до ясел клали писанку «баранячі ріжки»;

    -         неодруженим хлопцям дарували писанку «життя й любов»;

    -         пробудження природи символізувала писанка «птахи»;

    -         господарям оселі дарували писанку «Берегиня», яка зберігалася протягом року;

    -         щоб краще роїлися бджоли, під вулик підкладалася писанка «бджоли», «безконечник».

    Ігрова функція. Писанки котили по святковому столу, загадуючи, кому світитиме щастя. «Катання» писанок по святковому столу, як символ руху сонця, нагадує інший символ – подружній вінок молодої.

    Простолюдини не тільки катали яйця, обмінювалися, але й «билися» ними. Монастирські укази ХVІІ століття забороняли такий звичай, вважаючи, що це діло проти віри. Однак ігровий епізод народного язичеського звичаю «битися яйцями» не тільки не зник в наступні віки, а й існує і зараз.

    Писанки служили забавою для дітей в іграх «навбитки» та «навкатки» — коли котили яйце і влучали ним в інше. Переможець, як і у вищезгаданому випадку, забирав собі усі яйця.

    Декоративна роль писанок. Після освячення писанки виставляли на святковому блюді. Випорожнені писанки прикрашали. До отвору яйця приклеювали паперові хвіст, крила, приліплювали прикрашену голову з тіста – виходили голуби. Їх, а також порожні писанки, нанизували на мотузок і вивішували в світлиці, поблизу ікон, прикрашаючи житло до наступної весни.

  • Виды писанок (русская версия)

    Дата: 2013.04.07 | Категории: ПАСХА | Комментарии: 0

    Писанки – это своеобразная миниатюрная живопись Украины, наполненная ритуальным значением: величание древнего закона весеннего пробуждения солнца и возрождения природы. Если во времена язычества писанки расписывали к празднику весны, то в христианстве – к Пасхе – празднику воскресения Иисуса Христа.

    Писанка – яйцо, раскрашенное с помощью воска (парафина), писачка и красок (натуральных, анилиновых).

    Слайд4

    Крашенка – это сваренное яйцо, окрашено в один цвет.

    Писанки_6

    Дряпанка (шкрябанка) — это яйцо, которое окрашивают в один темный цвет и на его поверхности острым инструментом процарапывают рисунок.

    Слайд6

    Капанка – писанка с точками одного или нескольких цветов, которые выполняют с помощью горячего воска.

    Писанки_2

    Малеванка – яйцо, расписанное краской и кистью.

    Писанки_3

    Бисерные восковки — яйца, покрытые тонким слоем воска, в который вдавливают бисер.

    Писанки_5

    Писанки_4

  • Види писанок (українська версія)

    Дата: 2013.04.07 | Категории: ПАСХА | Комментарии: 0

    Писанки – це своєрідний мініатюрний живопис України, наповнений ритуальним значенням: величання споконвічного закону весняного пробудження сонця і відродження природи. Якщо за часів язичництва писанки розписували до свята весни, то за християнство - до Великодня – свята воскресіння Ісуса Христа.

    Писанка – яйце, розмальоване за допомогою воску (парафіну), писачка та фарб (природних, анілінових).

    Слайд4

    Крашанка – це зварене яйце, зафарбоване в один колір.

    Слайд5

    Дряпанка (шкрябанка, різьбянка) – це яйце, яке фарбують в один темний колір і на його поверхні гострим інструментом продряпують малюнок.

    Слайд6

    Крапанка – писанка з крапками одного чи кількох кольорів, які виконують за допомогою гарячого воску.

    Слайд7

    Мальованка – яйце, розмальоване фарбою і пензлем.

    Слайд8

    Восківка-бісерка – яйце, покрите тонким шаром воску, в який втискають бісер.

    Слайд9

    Слайд10

  • Изготовление писанок (русская версия)

    Дата: 2013.04.07 | Категории: ПАСХА | Комментарии: 0

    Подготовительная работа начинается еще до Вербного воскресенья. Писанкарка разыскивает в селе минимум три яйца, которые были бы снесены молодой курицей. В Страстный понедельник она разбивает эти яйца до восхода солнца о дерево, отделяет желток от белка и собирает желток в чистый, совершенно новый горшок. Этот желток должен закрепить краски на яйце и придать ему особый блеск и красоту.

    В тот же день писанкарка мастерит особый инструмент для рисования, который напоминает ручку для написания чернилами. Она берет кусочек латуни, раскатывает его в тонкий лист и оборачивает его вокруг швейной иглы так, чтобы вышла маленькая трубочка. Через нее протягивает конский волос, а затем вставляет трубку в деревянную ручку длиной около 10 см и привязывает трубку к ручке нитью. Чтобы работа не останавливалась, таких ручек изготавливают минимум две.

    Затем готовят краски по собственным рецептам. Краски разводят только в «чистой» воде. Это означает, что вода должна быть принесена из колодца до восхода солнца, прежде чем к ней прикоснется любая «нечистая» женщина или животное. Воду для красок набирали в среду вечером из семи источников (или колодцев), по течению – в честь семи звезд Плеяд созвездия Тельца, где, по легенде, жил сам Творец. Домой несли молча, тайно. Этой чистой ​​«живой» водой заливали сушеные травы, лепестки цветов, кору молодой дикой яблони, дуба, ольхи, шелуху лука, подсолнечника, зверобой, ржаные отруби и ставили на несколько часов в печь. Только при таких условиях писанки получаются очень красивыми.

    Главный момент в процедуре изготовления писанок – их росписи – начинается в Страстный (Чистый) Четверг. В течение дня женщина выполняла свои домашние дела, а с первым ударом колокола начинала создавать писанки. Пока готовилась краска, на сыром курином яйце горячим воском с помощью кости-вилки, взятой из грудки петуха, или писачка женщина писала «письмо» Богу. Яйца для писанок брали только те, что были снесены между двумя полными лунами. Настоящая пасхальная писанка сохраняла жизненную силу до следующего Чистого Четверга: не протухала и не высыхала.

    При окрашивании яйцо сначала погружали в желтую краску, «яблоньку», и держали в ней в течение «трех Отче Наш». Каждый цвет узора защищался воском. В конце работы яйца превращались в черные колобки. Их опускали в горячую воду или подносили к огню. Воск плавился, и рождались писанки, как рождается солнышко из темноты ночи.

    Воск играет в процессе росписи активную роль: создает узоры и всю графику писанки. Краски же действуют пассивно: они дают необходимый тон для рисунка. Чтобы писанка сияла, ее смазывали жиром. Писанки кладут вокруг паски – для Бога, в миске с зерном – для людей, а на проросшем овсе – это для родителей. И три свечи зажигали в честь Отца и Сына и Святого Духа. После праздника писанки превращается в украшение интерьера.

    Кроме традиционных писанок народные мастера разрабатывают различные техники исполнения писанок. В изготовлении писанок начали использовать новые материалы: глину, бисер, дерево, нитки и т.д..

  • Виготовлення писанок (українська версія)

    Дата: 2013.04.07 | Категории: ПАСХА | Комментарии: 0

    Підготовча робота розпочинається ще до Вербної неділі. Писанкарка розшукує в селі принаймні три яйця, що були б знесені молодою куркою. У Страсний понеділок вона розбиває ці яйця до сходу сонця об дерево, відділяє жовток від білка і збирає жовток у чистий, зовсім новий горщик. Цей жовток повинен закріпити фарби на яйці і надати йому особливого блиску і краси.

    У той же день вона виготовляє особливий пристрій для малювання, що нагадує собою ручку для написання чорнилами. Вона бере шматочок латуні, розплющує його на тонкий лист і обгортає його навколо швейної голки так, зоб вийшла маленька трубка. Через неї протягує кінський волос, а потім вставляє трубку в дерев’яну ручку завдовжки біля 10 см і прив’язує трубку до ручки ниткою. Щоб робота не зупинялася, таких ручок, здебільшого, виготовляють дві.

    Потім готують фарби, виготовлені за власними рецептами. Фарби розводять тільки в «чистій» воді. Це означає, що вода повинна бути принесена з криниці до сходу сонця, перш ніж до неї доторкнеться будь-яка «нечиста» жінка або тварина. Воду для фарб брали в середу ввечері із семи джерел (або криниць), за течією – на честь семи зірок Плеяд сузір’я Тельця, де, за легендою, жив сам Творець. Додому несли мовчки, таємно. Цією непочатою «живою» водою заливали сушені трави, пелюстки квітів, кору молодої дикої яблуні, дуба, вільхи, лушпиння цибулі, соняшника, звіробій, житні висівки та ставили на кілька годин у піч. Тільки за таких умов писанки виходять дуже гарними.

    Найголовніший момент у процедурі виготовлення писанок – їх розписування – починається у Страсний (Чистий) Четвер. На протязі дня жінка виконувала свої справи, а з першим ударом дзвона починала творити писанки. Поки готувалась фарба, на сирому курячому яйці гарячим воском за допомогою кістки-вилки, взятої з грудки півня, або писачка писанкарка писала «листа» Богу. Яйця для писанок брали лише ті, що були знесені між двома повними місяцями. Справжня великодня писанка зберігала життєву силу до наступного Чистого Четверга: не протухала і не висихала.

    При фарбуванні спершу яйце занурювали в жовту фарбу, «яблуньку», і тримали в ній протягом «трьох отченаш». Кожен колір узору захищався воском. На кінець роботи яйця перетворювались у чорні колобки. Їх опускали в гарячу воду або підносили до вогню. Віск плавився, і народжувались писанка, як народжується сонечко з темряви ночі.

    Віск відіграє в процесі активну роль: створює узори і всю графіку писанки. Фарби ж діють пасивно: вони дають необхідний тон для малюнка. Аби писанка сяяла, її мастили жиром. Клали навколо паски – для Бога, на миску із зерном – для людей, а крашанки на пророслому вівсі – це для батьків. І три свічки запалювали на честь Отця, і Сина, і Святого Духа. Після свята писанки перетворюється на прикрасу приміщення.

    Окрім традиційних писанок народні майстри розробляють різні техніки виконання писанок. У писанкарств почали використовувати нові матеріали: глину, бісер, дерево, нитки тощо.

Рубрики

Свежие записи

Получить новости с сайта

Ваш e-mail: *
Ваше имя: *
Подписчиков:

Свежие комментарии

Мета